Впровадження Ощадливого виробництва і MRP системи: конфлікт чи синергія?

Яка система управління виробництвом підійде для вашого підприємства? Кожен із сегментів усередині виробничої системи вимагає чималої частки уваги: логістика, продажі, розробка нової продукції, комунікації з постачальниками і споживачами, організація закупівель, фінанси та інше. Крім як тримати руку на пульсі всіх процесів, топ-менеджменту необхідно шукати способи безперервного поліпшення процесів, зниження витрат і скорочення втрат. На допомогу часто закликається важка артилерія у вигляді програми планування матеріальних потреб (MRP), інші ж компанії обирають впровадження Ощадливого виробництва, яке покликане зменшити втрати підприємства. Однак, що буде ефективнішим і як можна отримати максимальний ефект від використання методологічного та технологічного інструментарію, розглянемо далі.

Lean Production або «Ощадливе виробництво » – управлінська концепція, яка передбачає залучення кожного працівника підприємства до процесу оптимізації, а також максимально якісне задоволення потреб споживача. Родоначальником концепції Lean по праву вважається Тайіті Оно, який зумів відшукати найефективніші шляхи розв’язання виниклих завдань на виробничій системі заводу «Тойота». У повоєнний час 1950-х, японці мали потребу в нових автомобілях, проте попит був різноманітний (комусь потрібні були вантажівки, а комусь легкові автомобілі) і закупівля потужних повнометражних виробничих ліній на завод була вкрай нерентабельною ідеєю. Таким чином, японцям довелося навчитися максимально ефективно виробляти різні типи і моделі автомобілів за низьких витрат.

Фокус уваги ощадливого виробництва знаходиться якраз на створенні цінності для споживача. Кінцевий споживач бачить цінність продукції або послуги тільки тоді, коли цей продукт виготовляється або обробляється. Lean Production заявляє: система підприємства складається з усіх процесів і операцій, що додають цінність для покупця, та процесів і дій, які не приносять цінність. Таким чином, усе, що не несе цінності для клієнта, має бути виключено. Lean залучає всіх співробітників до культури ощадливого виробництва і передбачає відповідальність та усвідомленість кожного. У рамках концепції Ощадливого виробництва існує безліч методів, найбільш відомими є такі:

1. Система 5S – технологія створення ефективного робочого місця
2. Кайдзен – безперервне вдосконалення
3. Система SMED – швидке переналагодження обладнання
4. Система Just-in-Time – «точно вчасно»
5. Канбан та інші

На 60-ті роки ХХ століття припадає зародження і поширення систем для планування матеріальних потреб виробництва (MRP). Такі системи надавали можливість керувати матеріальним потоком, починаючи від закупівель сировини і матеріалів і до відвантаження товару клієнтам. Операції в MRP-системах здійснювалися на підставі прогнозу – таким чином визначалася правильна послідовність дій у виробничому процесі, оптимальний розмір партії, управління виробничими операціями. Серцевину функціонування таких систем становили поняття «специфікація виробу» (BOM – Bill Of Materials) і «виробнича програма» (MPS – Master Production Schedule). MRP-системи давали змогу знижувати строки виконання та ефективніше виробляти продукцію, однак, за своєю суттю виявилися громіздкими і негнучкими. Крім того, самі по собі системи були дороговартісні і вимагали значних ресурсів для підтримки роботи.

MRP і ощадливе виробництво: чи є точки дотику?

Сучасні підприємства роблять спроби модернізувати виробництво, віддаючи перевагу найбільш дієвій і продуктивній системі. Однак більшість компаній, намагаючись поліпшити своє виробництво, обмежуються лише окремою системою, а не намагаються знайти свій набір інструментів. Чи можливе поєднання підходів MRP і Lean?

Досі найпоширеніші технології з планування та поповнення запасів, попри сотні впроваджень, по суті, виявилися нездатними належним чином виконувати необхідні функції, що особливо відчувалося в процесі переходу компаній на попитоорієнтований підхід.

Широкому поширенню Lean сприяла відсутність правильних технологій планування та поповнення матеріалів у системі поставок. Кілька аналітичних звітів дійшли висновку, що насправді інтеграція найкращого програмного забезпечення з планування в Lean має величезний потенціал. Виробництво потребує Lean, щоб існувати в більш складному середовищі 21-го століття. Lean, своєю чергою, потребує ефективного попитоорієнтованого планування, щоб втілювати бачення в реальність.

MRP і Lean, здається, суперечили одне одному від самого початку. Однак, що насправді стоїть за цими розбіжностями? Чи зводиться це все до протистояння системи «Виштовхування» проти «Витягування»? Думаємо, що ні.

Типовий конфлікт: впровадження Ощадливого виробництва і MRP

Багато впроваджувачів Lean намагаються відмовитися від MRP та інших формальних інструментів планування. Чому? Їх розглядають як невідповідні, трудомісткі, без доданої вартості, які навіть суперечать тому, чого намагається досягти Lean. Це викликає величезні розбіжності у персоналу, що планує, і тих, хто намагається піти від використання цих систем. Для шанувальників Lean, MRP часто виглядає як надскладний і марнотратний динозавр, який не справляється зі своєю роботою в середовищі, де вкрай важливо орієнтуватися на попит.

Працівники, які займаються плануванням, ставляться до цього зовсім по-іншому. Вони вірять, що без можливості бачити картину загальних потреб, критичні «білі плями» існуватимуть у процесі планування, що призведе до дефіциту, прискорить і навіть призведе до надмірного накопичення запасів. Для них цей простий підхід, що витягує, до управління матеріалами та запасами виглядає як грубе спрощення складних сценаріїв, які є нормою в сьогоднішньому мінливому навколишньому середовищі.

Конфлікт справді має принаймні три унікальні виміри:

• Планувати чи поповнювати?
• Ускладнювати чи спрощувати?
• Шукати залежності чи зосередиться на незалежностях у потоці?

А що, якщо обидві сторони мають рацію? Що, якщо в сьогоднішньому середовищі традиційний підхід MRP занадто складний, а підхід Lean занадто простий? Куди це може призвести? Найчастіше, ми залишаємося в ситуації і коливаємося між цими двома варіантами залежно від постійно мінливих можливостей і компромісів. Керівники розчаровані, внутрішнє напруження зростає, зусилля саботуються, витрачається більше грошей і часу, і всі наші поліпшення скочуються до обіцянок на словах. Звучить знайомо?

Чи може традиційна MRP система бути надмірно складною? – Без сумнівів. Більшість людей у виробничих компаніях навіть не повністю розуміють, що являє собою система планування і як вона робить те, що робить.

Щодня планувальники тонуть в океанах даних і повідомлень, що слід робити. Чітко зафіксовані правила чіпко вкоренилися в старому підході «Виштовхуй і Просувай», що не сприяє його адаптації в сьогоднішньому мінливому та сервісно орієнтованому світі.

Будучи не в змозі надати прозорість критичних залежностей і взаємовідносин щодо постачання, попиту, запасів на руках і структури продукту, комплект інструментів ощадливого виробництва може спробувати спростити багато чого в навколишньому середовищі. Що складніше та мінливіше навколишнє середовище, то ймовірніше, що, наприклад, такий простий засіб управління «ощадливого виробництва» як kanban-картки та відсутність суттєвого планування буде надто спрощеним підходом.

В пошуках ПОТОКУ

Давайте виберемо точку, в якій знайшли б згоду обидві сторони. Сьогодні вирішальну конкурентоспроможну перевагу можуть отримати тільки ті компанії, які зуміли добре налагодити прозорий потік як у рамках самого підприємства, так і у відносинах з іншими ланками ланцюжка постачань.

Що краще налагоджено потік – то краще сервісне обслуговування і використання оборотного капіталу – то кращий підсумковий результат. Перший закон виробництва може бути проголошений як: Усі переваги будуть безпосередньо пов’язані зі швидкістю потоку матеріалів та інформації.

Захисники MRP дотримуються думки, що матеріали і процеси, які плавно протікають, є найлегшими для планування і поповнення. Коротший час виконання замовлення по суті робить планування точнішим. Однак чи є у традиційних MRP підходів вади, які пошкоджують потік? – Безперечно, так.

Чи справді ощадливе виробництво має повний комплект інструментів для того, щоб повністю захистити та покращити потік на підприємстві та на рівні системи поставок у мінливому світі? Здається, є щось, що було упущено. Зменшення кількості запасів зробило системи постачання надто крихкими, щоб ті могли оперативно відчувати та пристосовуватися до змін попиту.

Передумова № 1: налаштувати темп із реальним попитом

Щоб захистити і поліпшити потік, компанія повинна спробувати досягти принаймні двох критичних цілей.

1. Компанія повинна бути в змозі налаштувати свої потужності та ресурси максимально близько до реального попиту. Сьогоднішній глобальний пейзаж виробництва і поставок дуже мінливий і неправильне вгадування може обійтися дуже дорого.
2. Виробництво товарів, які не затребувані ринком, створює перешкоду потоку, надмірно споживаючи ресурси, матеріали, гроші та простір – що не створює цінності та є витратою. Звісно, це не означає, що компанія має повністю переключитися на режим make-to-order (виробництво-на-замовлення). Підприємство має бути в змозі виконати і поповнити критичні позиції максимально близько до фактичного споживання, без частих порушень у сервісі. Якомога точніше відповідати попиту – мета, на якій типово зосереджені адвокати ощадливого виробництва.

Передумова № 2: видимість більшої картини

Існує ще одна необхідна умова для потоку. Компанія зі складнішою організацією не може сподіватися захистити потік, зменшивши обіговий капітал, і при цьому не мати прозору картину потреб і стану по всьому підприємству. Це особливо актуально в середовищі з тривалим часом виконання деталей, розширеними ланцюжками поставок, нерегулярними замовленнями та складними специфікаціями. Ця прозорість, як правило, є метою для традиційних MRP систем. За визначенням MRP сигналізує про потреби в матеріалах (як правило, прогнозовані), прикріплені до структури специфікації кожного товару в наявності, співвідносить загальну кількість до чистих обчислень і рекомендує сформувати замовлення на постачання.

Запаси і потік ощадливого виробництва

Отже, що стосується потоку, чи є всі запаси витратами? – Ми так не думаємо. Запаси можуть бути витратами за двох умов:

• По-перше, коли немає достатньої кількості запасів у необхідному місці, виникає перебій і потік розривається.
• По-друге, коли в системі міститься занадто багато запасів, час виконання подовжується, оскільки матеріали та обсяг пов’язані, починається форсування замовлень, і потік порушується.
• Ефективне розташування та управління запасами життєво важливе для потоку. Зменшивши грошові вкладення та обсяг запасів, підтримка потоку критично важлива для того, щоб капітал демонстрував високу прибутковість.

Коли справа доходить до планування запасів і поповнення, і в ощадливого виробництва, і в MRP є слабке місце: сьогоднішнє мінливе і складне навколишнє середовище. Залежність Lean від поповнення Канбан-карток має невисоку прозорість і відсутність можливості зв’язної взаємодії на підприємстві та рівні ланцюжка поставок, що є проблемою для потоку. Застарілі та складні правила традиційних MRP, які керують попитом і генерацією замовлень на поставку, створюють нереалістичні плани та графіки, які також є величезною проблемою для потоку.

Поєднання найкращого з MRP і Ощадливого виробництва

Щоб підтримувати і поліпшити потік, необхідне поєднання простих видимих сигналів витягування, а також обчислювальної та сполучної сили технології. Це не має бути компромісом для обох сторін, щоб існувати спільно – це має бути гармонійною інтеграцією, яка призводить до сильнішого рішення.

Завдяки синергії концепцій, ми можемо визначити:

1. Куди розмістити запаси, щоб підтримувати потік, але мінімізувати оборотний капітал;
2. Як виміряти і динамічно пристосувати стратегічні точки розташування запасу;
3. Як і коли їх поповнювати.
4. Як ефективно побачити пріоритет по всьому підприємству (або системі поставок) щодо всіх сигналів попиту та пропозиції на матеріали та запаси.

Насправді, вже знайдено спосіб, який є ані надмірно складним, ані надмірно простим. Ця методологія взяла ключові та найбільш підходящі аспекти обох точок зору і являє собою витончений проєкт, що функціонує та посилює цілі обох сторін. Це рішення має певний рівень складності, яка забезпечує більше прозорості в розрізі планування і виконання, і водночас сприяє формуванню простих, ясних і дуже прозорих сигналів по всьому підприємству. Що ж це за методологія?

Рішення знайдено: методологія DDMRP

У книзі Material Requirements Planning, Third Edition (McGraw-Hill, 2011) окреслено план для фундаментального і практичного переміщення MRP і DRP зі світу «Виштовхуй і підтримуй» до світу «Розміщуй і Витягай». Це отримало назву попитоорієнтованої системи планування матеріальних потреб (DDMRP).

DDMRP – визнана мультиешелонна методологія планування та виконання попиту і пропозиції. Мультиешелонна – це означає, що рішення DDMRP об’єднує множинні ланки (включно зі специфікаціями) в системі постачань, щоб впритул забезпечити інтегровану прозорість планування та виконання.

Методологію DDMRP було винайдено, щоб зменшити ефекти варіабельності та схильності до коливань на виробничі операції та системи постачання, а також сприяти прозорості та швидкій реакції. DDMRP – безпрецедентний безкомпромісний сплав релевантних тактик MRP і DRP, що з’єднуються з підходами, заснованими на принципі витягування та сигналами Lean і Теорії Обмежень.

DDMRP включає інновації в галузі планування і виконання для забезпечення більшого стиснення часу виконання замовлення і поліпшення прозорості процесів. Запозичений у Lean фокус на скорочення втрат і прозорості виконання об’єднує його з новими тактиками попитоорієнтованого планування, які забезпечують безпрецедентну прозорість планування в рамках всього підприємства і системи постачань.

Дізнайтеся, як підприємство, що модернізувало управління запасами за допомогою методології DDMRP, заощадило запасів на 2 млн!